- провішити
- див. провішувати II.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
провішити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
провішений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до провісити. 2) Дієприкм. пас. мин. ч. до провішити … Український тлумачний словник
поставити — I влю, виш; мн. поста/влять; док., перех. 1) Примусити когось або допомогти кому небудь стати на ноги, набути вертикального (стоячого) положення. || безос. || Наказати або допомогти комусь, примусити або попросити когось стати де небудь. || у… … Український тлумачний словник